Мое личное оценочное суждение:  Это шарашкина контора. Владимир Семьянчук навоспитанное быдло.
Их нет

Мое личное оценочное суждение:  Пока что не нашел
В своей деятельности Фонд «Шаг в будущее» руководствуется основными общечеловеческими ценностями. И я в этом убедилась дважды, впервые на экологическом субботнике, а второй раз, когда оказывали помощь бездомным котятам. Спасибо вам за то, что вы делаете!

Мое личное оценочное суждение:  нет
Спасибо фонду «Шаг в будущее» за помощь в организации и проведении экологического субботника, спасибо Вам, что есть неравнодушные люди еще.

Мое личное оценочное суждение:  Це організація, яка наживається на доброті людей, які дійсно хочуть і вірять, що працівники фонду допоможуть хворим дітям. Голова фонду – Радчиков Юрій. Він там буває дуже рідко. Керують на місці Володимир Семьянчук та Світлана Марченко. Яким чином вони працюють? Відповідаю: набирають людей на роботу, начебто «волонтерами». Робота цих «волонтерів» полягає в тому, щоб вони зі своїх телефонів дзвонили людям (базу з номерами, прізвищами і по-батькові фонд надає, керуючись тим, що ці контакти вони взяли в Асоціації волонтерів України, а насправді – база куплена на Петрівці) з 10-00 до 17-00 і просили про допомогу хворим дітям (Ангеліна Боровська та інші), кажуть, що працюють безкоштовно, по 2-3 години в день для благодійності. І це все неправда. Також дають людям номера листів-прохань, щоб вони ці номери вказували в призначенні платежу, начебто за цим номером буде допомога саме цій дитині на лікування в клініку. А насправді – це номер «волонтера», який отримує 40% від спаленої суми грошей, наданої спонсором. Далі кошти діляться за принципом – Володимир Семьянчук Світлана Марченко та власне засновнику – Юрію Радчикову. Можна зрозуміти, що ніякій дитині вже нічого не залишається!!! Схема доволі проста та дієва. Багато людей відкликаються на їхнє прохання і поповнюють рахунки цих шахраїв. Доречі, люди скаржаться, до яких телефонують неодноразово працівники фонду, що це порушує їхні права на конфіденційність інформації ( ЗУ «Про інформацію» і т.д.). Дуже часто люди допомагають не коштами, а речами (якщо речі не нові, то просто викидаються) чи харчами (продуктами), які благополучно з"їдаються працівниками фонду. Коли люди просять рахунок батьків, працівники фонду відмовляють, керуючись тим, що є домовленість з мамою. Така домовленість є напевне, але відсоток, який батьки отримують мінімальний. Якщо спонсори приносять гроші готівкою – то вони діляться одразу на місці. Так за мое перебування на місці секретаря БФ отримав близько 600 тисяч гривень. Дуже шкода, що ніхто з дітей цих грошей так і не побачив.
Нема ніяких позитивних відгуків